Головна - Новини

Лілія Гриневич: Новий закон про середню освіту дає реальні механізми для реалізації реформи Нова українська школа

Рубрика: Новини
Опубліковано: 13 березня

Уряд вносить до Верховної Ради проект закону «Про повну загальну середню освіту», що передбачає реальні механізми для реалізації реформи Нова українська школа.

За пропозицією міністра освіти і науки, представника партії «Народний фронт» Лілії Гриневич відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив на своєму засіданні.

«Шкільна реформа – це забіг на довгу дистанцію. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ідеї та архітектура освітньої реформи, механізми, які створюють нові, суголосні часу можливості для наших дітей, були чітко визначені та закріплені як стратегічний пріоритет держави на наступні роки, зокрема на рівні законів», - сказала міністр.

Лілія Гриневич нагадала, що у 2017 році парламент ухвалив Закон «Про освіту», що став фундаментом освітньої реформи. Саме завдяки його прийняттю 1 вересня 2018 року першокласники прийшли навчатись у Нову українську школу – до підготовлених вчителів, за новим змістом освіти, у новому освітньому просторі.

«Але для повноцінного будинку фундаменту недостатньо, нам також потрібні механізми, які дадуть реалізуватись закладеним ідеям. І саме цією опорною стіною реформи має стати презентований сьогодні проект закону «Про повну загальну середню освіту»», – пояснила міністр.

Так, учням документ пропонує реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії.

«Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту», – зазначила Лілія Гриневич.

Передбачено й розвиток нового освітнього простору. Проект визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.

«Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. Їхнє право на навчання має бути закріплене саме на рівні закону, щоб більше ніколи ми не стикалися з ситуацією, коли в Україні при лікарнях роками живуть наші занедбані та усіма забуті діти», – відзначила міністр.

2 адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас, що також передбачені законопроектом, дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.

«Закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє», – пояснила Лілія Гриневич.

Окремі норми закону стосуються навчання у школах з мовою національних меншин.

«Наша мета – щоб ці діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовою. Після численних консультацій, погоджень та перемовин у законопроекті «Про повну загальну середню освіту» ми пропонуємо саме ту модель, яку сформували та оприлюднили за результатами консультацій щодо Закону «Про освіту», – наголосила міністр.

Закон також дає непересічні можливості для вчителів, зокрема реальну педагогічну автономію у: створенні програм; розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу; підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. До цього ж вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.

Ще одна новація для вчителів – запровадження педагогічної інтернатури.

Завдяки закону батьки також отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Свої переваги отримають й освітні управлінці. Так, згідно з Законом «Про освіту» директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.